Історія створення та випробувань

Історія ранця Fire почалася в 2003 році, коли стартували перші теоретичні роботи над концепцією та базовими елементами ранця та підвісної системи. На цьому етапі були класифіковані та згруповані всі конструкції парашутних ранців та підвісні системи, створені у світі.

У 2004 році проводився первинний та порівняльний аналіз, на цьому етапі ми визначилися з конструкцією майбутнього ранця, та розпочали перші експерименти з деякими конструктивними елементами.

Взимку 2005 року ми розпочали створення перших моделей. Цей етап завершився восени 2005 року, коли було створено перший прототип портфеля Fire.

Тієї ж осені 2005 року розпочався перший етап випробувань.

В якості програми для випробувань була обрана американська програма TSO-С23d - одна з найсуворіших систем польотних випробувань, що діють на той момент.

Максимально допустимою вагою для системи було встановлено вагу 136 кг (300lbs), максимально допустимою швидкістю – 309 км/год (170 knots). Відповідно, згідно з вимогами програми випробувань, максимальна тестова вага склала 165 кг (коефіцієнт 1,2), а максимальна тестова швидкість 370 км/год (коефіцієнт 1,2).

У період із осені 2005 по літо 2006 року на базі ЦАК ім. О.К. Антонова, ДЗ «Чайка», було виконано 30 скидів із манекенами, з вагами від 25 до 165 кг, на швидкостях від 120 до 370 км/год. Випробовувалося розкриття ЗП з ранця у варіанті повної відмови ОП - кільце ЗП висмикувалося витяжним тросом, закріпленим в ЛА. Серед цих тестів було скидання манекена з примусовим розкриттям парашута на швидкості 210 км/год без слайдера, з негайним розкриттям, розрахункове навантаження – понад 30G. Підвісна система при цьому не отримала пошкоджень і використовується досі. За весь час випробувань випробувань відмов, поривів або пошкоджень парашутної техніки не зафіксовано.

Навесні 2006 року було пройдено сертифікацію Airtec на встановлення страхувального приладу Cypres. У вересні 2008 року ми ініціювали проведення повторної сертифікації для фіксації всіх змін в конструкції.

Також навесні 2006 року компанія SWS (на той момент – SkyCentre) була прийнята в PIA – Асоціацію виробників парашутної техніки.

Після закінчення етапу міцнісних випробувань з манекенами ми приступили до виконання етапу функціональних випробувань - до виконання стрибків з парашутною системою, що перевіряється парашутистом-випробувачем А. Шарадкіним. Випробування тривали літо та осінь 2006 року. Було виконано 2 стрибки на ДЗ «Чайка» та 25 стрибків на ДЗ «Майське».

Під час цих випробувань тестували всі режими роботи парашутної системи:

повна відмова ОП: із введенням ЗП відразу після відділення, із введенням ЗП у момент найменшої швидкості, а також на термінальній швидкості;
введення ЗП після відчеплення ОП: відразу після відчеплення, після 5 секунд вільного падіння, та після досягнення термінальної швидкості.

За весь час функціональних випробувань відмов, поривів чи пошкоджень парашутної техніки не зафіксовано.

У листопаді 2006 року пройшли випробування на міцність на базі випробувальної лабораторії Науково-Дослідного Інституту Переробки Волокон. Вузли підвісної системи перевірялися на міцність у всіх варіантах та напрямках навантаження. Дослідження підтвердили відповідність заявлених теоретичних значень міцності, викладених у довідковому посібнику ”Parachute Manual” том 1 та 2, фактично отриманих на зразках, що тестуються. Ці випробування підтвердили безпеку встановлених нами експлуатаційних обмежень, довівши, що міцність конструкції значно перевищує потрібну.

Після цього ми прийняли рішення про початок дослідної експлуатації ранця Fire, з розрахунковим терміном один рік, або 1000 стрибків. Досвідчена експлуатація розпочалася восени 2006 року і тривала до весни 2008. Загалом у рамках дослідної експлуатації було виготовлено 10 ранців, з якими виконували парашутні стрибки спеціально підготовлені спортсмени.

Протягом дослідної експлуатації в пристрій ранця вносилися незначні конструктивні зміни, спрямовані на вирішення різних косметичних дефектів, а також корективи, що зменшують знос і підвищують ресурс парашутної системи.

Всього за час дослідної експлуатації було виконано понад 1200 парашутних стрибків, і зафіксовано лише одну відмову – закрутка на Velocity 84, після чого ОП було відчеплено, парашутист приземлився на ЗП.

Восени 2007 року розпочався черговий етап випробувань. Мета тестування - фіксація всіх внесених за час дослідної експлуатації змін у конструкції портфеля Fire, а також внесення в конструкцію змін, необхідних для встановлення надалі системи Direct Reserve Deployment (DRD) – системи активації та розкриття ЗП відчепленим ВП. Також випробовувалась система Collins Lanyard – механізм примусового відчеплення другого СК при обриві СК із приводом RSL.

Цей етап випробувань розпочався восени 2007 року на ДЗ Майське та ДЗ Бородянка і тривав навесні 2008 року на ДЗ Майське. Усього було виконано 34 стрибки.

Крайнім стрибком цього етапу випробувань була перевірка розкриття ЗП після спрацювання приладу Cypres, що страхує, на живому випробувачі.

За весь час додаткових випробувань відмов, поривів чи пошкоджень парашутної техніки не зафіксовано.

Зважаючи на успішне проходження міцнісних та функціональних тестів, міцнісних випробувань на стендах, успішне завершення додаткових випробувань, а також результати дослідної експлуатації, 02 квітня 2008 року ми прийняли рішення про початок серійного виробництва ранців Fire.

до верху